OSCOLA (Oxford University Standard for the Citation of Legal Authorities) style –
Стиль цитування Оксфордського університету для цитування юридичних документів

•  Рекомендований перелік міжнародних стилів оформлення наукових праць та цитувань

• APA (American Psychological Association) style

• Chicago Manual style

• Harvard style – Cтиль цитування Гарвард

• Стиль Harvard для університету Де Монфорт (De Montfort), Лестер, Великобританія.

• Стиль Harvard для університету Монаша (Monash), Мельбурн, Австралія.

• Стиль Harvard для університету Стаффордшир (Staffordshire), Стоук-он-Трент, Великобританія.

• Vancouver Citation Style

• ACS (American Chemical Society) style

• MLA (Modern Language Association) style

• AIP (American Institute of Physics) style

• IEEE (Institute for Electrical and Electronics Engineers) style

• OSCOLA (Oxford University Standard for the Citation of Legal Authorities) style

• JEL Classification

   

Стиль OSCOLA є стилем цитування інших авторів у тексті та оформлення бібліографічних описів у списку літератури. Стиль був розроблений Пітером Бірксом у 2000 р. при консультуванні студентів юридичного факультету Оксфордського університету як стандарт Оксфордського університету для цитування юридичних осіб. Третя редакція відбулася у 2006 р., оновлюється стиль кожні два-три роки.

Цитату за стилем OSCOLA можна оформити як підрядкове посилання, або виноску, позначаючи його у відповідному місці в тексті надстроковим індексом. При оформленні посилання використовується надрядковий цифровий індекс.

Детальнішу інформацію можна знайти: https://www.law.ox.ac.uk/sites/files/oxlaw/oscola_4th_edn_hart_2012.pdf

Цитування. Загальні положення:

• Цитування оформлюється за допомогою підрядкового посилання. Бібліографічний список посилань укладається наприкінці наукової праці.

• Обов’язкове цитування:

  • якщо у своїй публікації ви часто згадуєте чиюсь працю:

    • якщо ви безпосередньо цитуєте чиюсь працю;

    • якщо ви перефразуєте когось.

• Використовується тільки підрядкове посилання (або виноска) – усі цитати у виносках.

• Підрядкове посилання складає:

  • надстроковий цифровий індекс у відповідному місці в тексті, який відповідає порядковому номеру джерела у виносці;

  • виноску або підрядкове посилання внизу сторінки з бібліографічною інформацією про джерело цитування.

• Юридичне письмо цитує основні джерела (справи, устави, закони тощо) та вторинні джерела (книги, журнали, статті тощо).

• Номер надстрокового індексу аналогічний номеру виноски з бібліографічною інформацією у нижній частині сторінки.

• Цитата відокремлюється одинарними лапками.

• Подвійні лапки використовуються, коли необхідно виділити текст у середині цитати. Любі коментарі до цитати, наприклад, «виділення додано», мають бути вказані у підрядковому посиланні.

• Посилання позначається у тексті відразу після цитованого фрагменту.

• Цитата починається з великої літери, якщо цитується ціле речення.

• Цитату в середину речення вводять після коми з маленької літери з розкриттям одинарних лапок.

• Велику літеру на початку цитати слід заключити у квадратні дужки, якщо вона в джерелі не була великою і фрагмент тексту був взятий з середини речення.

• Якщо фрагмент тексту, що цитується, заключено у дужки, то надстроковий цифровий індекс розміщують перед заключною дужкою.

• Довгі цитати можна скорочувати трьома крапками в середині речення.

• Якщо немає необхідності позначати цитату через її неактуальність або нечіткість, не слід позначати її надстроковим індексом та додати «виноски опущені» або «цитати опущені».

• Знак пунктуації проставляється після лапок, якщо він не є частиною цитати (знак оклику, знак запитання).

• Надстроковий індекс слід проставляти після слова або фрази, до якої він належить.

• Надстроковий індекс слід проставляти після лапок та знаків пунктуації в кінці цитати.

  Приклад:

  Бікс піднімає питання: ‘В чому сенс, з рештою, інакомислення, принаймні, у вищому суді юрисдикції, якщо закон просто такий, як стверджує більшість в цьому суді?’1

• Якщо одночасно цитується декілька джерел, то у виносці вказують всі джерела, розділяючи їх крапкою з комою.

• При цитуванні судових справ слід вказувати назву справи, номер тому та початкову сторінку відповідної юридичної справи, а також, за необхідності, суд.

• Якщо назва справи є у тексті, немає необхідності її повторювати у виносці.

  Приклад. У тексті:

  Це добре представлено у прецедентному праві, можливо, більш помітно у вираженні правила відсутності конфліктів, яке відстоює суддя Апджон у справі Фіппс проти Бордмана,2 і в більш ранньому рішенні Апеляційного суду по справі Боултинг проти Асоціації кінематографістів, телебачення і суміжних технологій.3 У Боултинга (або «у справі Боултинга») Апджон Л. Дж. говорив, що правило ‘має бути реально застосовано до положення справ, яке розкриває реальний конфлікт обов’язків та інтересів, а не якійсь теоретичний чи риторичний конфлікт’.4 В

  «Фіппсі» суддя Апджон розвинув свій погляд на правило, додавши, що має існувати ‘реальна розумна можливість конфлікту’.5

  У виносці:

  2 [1967] 2 AC 46 (HL).

  3 [1963] 2 QB 606 (CA).

  4 Boulting (n 32) 638. OR 4 ibid 638.

  5 Phipps (n 31) 124.

• Цифри наприкінці виносок (підрядкових посилань) 4 та 5 означають початкову сторінку сторінкового інтервалу, де запозичено цитований фрагмент тексту.

• Якщо у тексті представлена вся бібліографічна інформація про офіційне джерело (законодавчі акти, закони, тощо), немає необхідності повторювати цю інформацію у виносці.

  Приклад:

  Ця справа підкреслює далекосяжну роль судів, яка закріплена в Конституції 1996 року. В цьому випадку виноску не оформлюють.

• Якщо у тексті відсутні відомості про відповідний документ, то бібліографічна інформація про джерело має бути вказана у виносці.

  Приклад. У тексті:

  Британські суди мають розглядати тільки страсбурзьку юриспруденцію: вони не зв’язані нею.6

  У виносці:

  6 Human Rights Act 1998, s 2.

• При посиланні на вторинне джерело (книга, стаття зі збірника, журналу чи газети, тощо) необхідно переконатися в його авторитетності та представити бібліографічну інформацію про це джерело у виносці.

  Приклад:

  У тексті:

  Харт писав, що доктрина прецеденту сумісна з ‘двома типами творчої чи законодавчої діяльності’: відмінність більш раннього випадку ‘обмеження правила, яке витягли з прецеденту’, та розширення правила, яке відкидає ‘обмеження, знайдене у правилі, як сформульовано з попереднього випадку’.7

  У виносці:

  7 ГЛА Нарт, Концепция права (2-е изд., Clarendon Press 1994) 135.

• При цитуванні більш одного джерела одного типу або автора в одному реченні слід розмістити джерела у виносці в хронологічному порядку, починаючи з більш раннього. Розділяти цитати слід крапками з комами, перед останньою цитатою сполучник «та» не ставиться.

• Більш актуальні джерела слід розміщувати у цитаті спочатку. Далі йдуть менш релевантні у новому реченні, яке слід починати з «див. також» («see also»).

• При цитуванні законодавства та прецедентного права в одному реченні слід ставити законодавство наперед справ, а при цитуванні основних та вторинних джерел в одному реченні основні джерела слід ставити наперед вторинних.

  Приклад. У виносці:

  8 FH Newark, ‘The Boundaries of Nuisance’ (1949) 65 LQR 480; Richard Kidner, ‘Nuisance and Rights of Property’ [1998] Conv 267; Ken Oliphant, ‘Unblurring the Boundaries of Nuisance’ (1998) 6 Tort L Rev 21; Paula Giliker, ‘Whither the Tort of Nuisance? The Implications of Restrictions on the Right to Sue in Hunter v Canary Wharf’ (1999) 7 Torts LJ 155.

  9 Brent v Haddon (1619) Cro Jac 555, 79 ER 476; Broder v Saillard (1876) 2 Ch D 692 (Ch); Pemberton v Bright [1960] 1 All ER 792 (CA). See also (див. також) Torette House Pty Ltd v Berkman (1939) 62 CLR 637, 659 (Dixon J).

• Форма дужок, в яких розміщено рік справи, залежить від стилю, в якому оформлено судовий звіт.

• При цитуванні матеріалів конференцій, які були доступні лише на конференції або напряму від автора, слід вказати автора, назву доповіді в одинарних лапках, потім у дужках назву конференції, місце та дату проведення. Перевага надається опублікованій версії.

• Цитувати матеріали конференції, які не є загальнодоступними, не опублікованими, можливо тільки з дозволу автора.

• При повторному цитуванні джерела, яке слідує відразу за першим згадуванням, у посиланні використовується «там само» («ibid»).

  Приклад. У виносці:

  10 Там само [9] 34

• При повторному цитуванні джерела, яке не слідує відразу за першим згадуванням, посилання скорочують до прізвища автора та помічають номером першого згадування посилання. Приклад.

  У виносці:

  11 Gilicer (n 8) 5

• При посиланні перевага надається друкованому джерелу перед електронним так, як і першоджерелу перед вторинним джерелом.

• При використанні вторинного джерела виноска має виглядати таким чином:

  Приклад. У виносці:

  Питер Олдридж, Закон про відмивання грошей (Hart Publishing 2003) що цитує Гентрич проти Франції (1993) 18 EHRR 40.

• Посилаючись на джерела, Ви:

  • маєте можливість представити юридичні повноваження для підтримки своєї праці;

  • підтверджуєте достовірність аргументів із джерел, на які Ви посилаєтесь;

  • демонструєте повагу до заслуг інших людей, на чиї праці Ви посилаєтесь;

  • демонструєте ретельність та працелюбність, з якими Ви шукали джерела для отримання інформації для своєї праці.

  
  

  Приклади оформлення цитат:

  Цитата всередині рядка – фрагмент тексту до трьох рядків, береться в одинарні лапки. Знак виноски ставиться після лапок, що зачиняються, та після знаків пунктуації або після слова чи фрази, до якої він належить.

  У тексті:

  Головний суддя пояснив, що ця влада ‘не обмежується захистом від агресії з боку іноземної держави’.11

  У виносці:

  11 ГЛЕ Гарт, Концепція закону (2-ге вид Clarendon Press 1994) 135.

  Блокова цитата – фрагмент тексту з чотирьох і більше рядків, не береться в одинарні лапки. Відокремлюється від тексту вільним рядком до та після цитати та абзацним відступом для всієї цитати. Цитата подається після двокрапок.

  У тексті:

  Суддя Хоффман думав так:

  Мені здається за логічне встановити відповідальність за збиток за намірами сторін (об’єктивно встановлено), оскільки уся договірна відповідальність добровільно взята на себе. Має бути у принципі неправильним вважати когось відповідним за ризики, на які йдуть люди, заключаючи такий контракт на своєму конкретному ринку, який не можна вважати розумним.12

  
  

  У виносці:

  12 Компанія перевезень Transfield (або Achilleas) проти компанії перевезень Mercator [2008] UKHL 48, [2009] 1 AC 61 [12] (суддя Хоффман) (виділення додано).

  
  

  Парафраз – пересказаний фрагмент тексту, не береться в одинарні лапки. Знак виноски ставиться після слова чи фрази, до якої він належить або після знаку пунктуації наприкінці речення.

  У тексті:

  Отже, враховуючи дані зі статті13, правильний вибір форми нормативно-правового акту є основною умовою ефективності цього акту.

  У виносці:

  13Д Робертс, Розуміння Закону (Вид-во Оксфордського ун-ту 1990) 56

  
  

  Укладання бібліографічного опису джерел. Загальні вимоги та приклади:

• Бібліографічні описи (БО) містять інформацію, необхідну і достатню для ідентифікації та розшуку джерела.

• Повне БО джерел у виносці починаються з повного першого імені автора, далі – прізвище.

• Повне БО джерел у бібліографічному списку починається з прізвища автора, далі – ініціал першого імені.

• Прізвища розділяються комою, перед прізвищем останнього ставиться сполучник «та».

• У БО наводять імена та прізвища всіх авторів послідовно, якщо їхня кількість від одного до чотирьох.

• У БО наводять ім’я та прізвище першого автора, якщо авторів більше чотирьох. Для решти прізвищ вказують «та інші».

• Редакторів та перекладачів вказують у форматі авторів, позначаючи їхній статус у дужках.

• При відсутності авторів слід вказати організацію як автора.

• Якщо прізвища авторів або редакторів не вказано в документі, то документ подається під назвою.

• У БО електронної книги позначається сторінковий інтервал, якщо він співпадає із сторінковим інтервалом з друкованого оригіналу електронної книги. Якщо в електронному варіанті книги сторінки відсутні, то слід використовувати звичайну форму цитування, позначаючи електронний формат книги у дужках перед видавництвом.

• У БО використовується мінімальна кількість знаків пунктуації, крапки у скороченні слів не допускаються.

• Назви книг (усіх документів з номером ISBN) та судових справ та випадків подаються курсивом.

• Усі документи з номером ISBN слід описувати як джерела-книги, навіть якщо їх відшукали в мережі інтернет.

• Якщо назва документу не відокремлена від підзаголовка розділовими знаками, слід відокремити підзаголовок від назви двома крапками.

• Відомості про видання, місце видання, рік видання подаються у круглих дужках. Перед роком видання знак пунктуації не використовується.

• Позначення початкової сторінки або сторінкового інтервалу подається після круглих дужок.

• Для частин з книг чи збірників наводяться за необхідності сторінкові інтервали.

• Позначення сторінкового інтервалу можна скорочувати. Наприклад: 125–7.

• Позначення років видання також можна подавати скорочено. Наприклад: 2004–7.

• Для електронних та онлайн-документів наводиться DOI, якщо він вказаний, або URL (електронна адреса).

• При цитуванні публікацій з періодичних видань слід використовувати абревіатури назв журналів. Абревіатури англомовних юридичних журналів можна знайти за посиланням: http://www.legalabbrevs.cardiff.ac.uk/ . Якщо абревіатура назви відсутня назву журналу слід подавати повністю.

• Для джерел з мережі інтернет слід вказувати дату звернення.

• Стиль рекомендує уникати використання не першоджерельних посилань!!! Але якщо немає можливості вказати першоджерело, тоді до списку джерел бажано занести деталі БО першоджерела, як вказано у вторинному джерелі і якщо вони наведені у вторинному джерелі.

Оформлення бібліографічних описів для основних джерел (випадки, судові справи) та для офіційних документів (статути, законодавчі акти, закони) у виносках:

Бібліографічні відомості на основні джерела та офіційні документи наводяться згідно з прийнятими в певній країні правилами описування. БО на основні джерела та офіційні документи в Україні складаються відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015.

Оформлення бібліографічних описів для вторинних джерел (книги, журнальні та газетні статті, тощо) у виносках:

Список літератури. Загальні вимоги:

• Список складається тільки з тих джерел, на які є посилання у праці.

• Не слід включати до списку «фонові» матеріали.

• Список розміщують наприкінці наукової праці, після усіх додатків.

• Список має бути побудований з трьох блоків, якщо у науковій праці використана велика кількість джерел: список основних джерел (випадки, судові справи), список офіційних документів (закони, акти) та список вторинних джерел (книги, статті з журналів, збірників, газет).

• Список може складатися з двох блоків, якщо кількість джерел порівняно невелика: список основних джерел (випадки, судові справи) та офіційних документів (закони, акти), список вторинних джерел (книги, статті з журналів, збірників, газет).

• Спискам основних джерел та офіційних джерел в одному блоці слід дати назву Перелік юридичних документів.

• Список вторинних джерел слід назвати Бібліографія.

• Список не нумерований.

• У кожній секції списків бібліографічний опис джерела розташовують в алфавітному порядку за прізвищем автора або за назвою джерела.

• Список джерел з блоку основних джерел укладається за алфавітом першого слова у назві. Якщо у назві справи використовувалися ініціали, то БО слід починати з першого ініціалу.

• У список джерел з блоку офіційних документів спочатку йдуть устави, потім нормативні акти, потім законодавчі акти.

• БО на основні джерела та офіційні документи з блоку офіційних документів в Україні складаються відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015.

• У списку джерел з блоку вторинних джерел спочатку вказують книги, далі – частини книг, статті з періодичних видань, далі – інші друковані джерела, далі – інтернет-джерела.

• У бібліографічному описі у списку прізвище автора виносять наперед, далі слідує ініціал першого імені.

• Області БО поділяють коми. Знаків пунктуації – мінімальна кількість.

• У БО з блоку основних джерел (випадків, справ) курсив не використовується.

• Джерела одного автора слід перелічити в хронологічному порядку від більш ранньої, його прізвище у наступних описах слід замінити двома тире.

• У межах одного року видання джерела одного автора розміщують в алфавітному порядку, також використовуючи тире для подальшої заміни прізвища.

• При наявності співавторів у одного автора їхні прізвища слід перелічити в алфавітному порядку, прізвище першого автора далі слід замінити двома тире.

• При використанні декількох джерел першого автора з одним тим самим співавтором БО цих джерел слід розміщати в хронологічному порядку з повторенням прізвища співавтора в кожному БО.

• БО джерел, в яких не позначений автор, слід починати з подвійного тире, на місці прізвища автора.

• Джерела, в яких не позначений автор, слід розмістити на початку списку в алфавітному порядку перших слів назв.

  
  

  Додатки до наукової праці:

• Матеріали можуть бути розміщені в таблицях справ, законодавчих актів, уставів тощо на початку наукової праці.

• Список скорочень слід розмістити перед таблицями, порядок таблиць такий: таблиця справ, таблиця законодавства, інші таблиці.

• У довіднику зі стилю OSCOLA можна знайти додаток із скороченнями юридичних термінів, прийнятих у Великобританії та застосованих у Європі.

• Для юридичного скорочення можна використовувати індекс Кардіффа (www.legalabbrevs.cardiff.ac.uk.).

Приклад:

Перелік основних документів

В порядку ЦПК України, 2-4573/11, Новомосков. міськрайонний суд Дніпропетров. обл., 17.09.2019

Про визнання батьківства, № 139/4782/21, Новомосков. міськрайонний суд Дніпропетров. обл., 25.06.2019

Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, № 952/686/20, Зачепилів. районний суд Харків. обл., 25.05.2019

Перелік офіційних документів

Статут АО «Перший Київський машинобудівний завод», код за ЄДРПОУ 14308569, затв. наказом Фонду держ. майна України від 10.05.2018 року № 624. URL: http://www.spfu.gov.ua/userfiles/files/statut_b.pdf. Дата звернення 05.10.2020

Про вдосконалення вищої освіти в Україні : указ Президента України № 210/2020 від 03.06.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/210/2020#Text. Дата звернення 11.09.2020

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захист прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживання : закон України № 815-IX від 21.07.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text. Дата звернення 10.09.2020

Про судовий збір : закон України № 3674-IV від 08.07.2011. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text. Дата звернення 02.09.2020

Бібліографія

--Захист цивільного права та інтересу (Юрінком Iнтер 2006)

Craig P, ‘Theory, “Pure Theory” and Values in Public Law’ [2005] PL 440 Webley L, Legal Writing (3rd edn, Routledge 2013)

Борисова В, Цивільне право (Право 2012) т 1

Дахно І, Право інтелектуальної власності (ЦУЛ 2014) <http://culonline.com.ua/full/959- pravointelect-vlasn_dahnopdf.html> дата звернення 12 Березень 2016

Коссак В (ред), Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України (2-ге вид, Істина 2008)

Половнева Е, ‘Подготовка будущего юриста к профилактике профессиональных рисков’ (дис канд пед наук, Нац юрид акад 2008)

Тимченко С та інші, Теорія держави і права (Поливода 2005)

Пригоцький В, ‘Мінімізація податків – об’єктивна реальність’ в Тарангул Л (ред), Мінімізація сплати податків: Науковопрактичний круглий стіл (Нац. ун-т ДПС України 2010)

Список використаної літератури

‘Referencing and citations: Home’ (IALS: Institute of advanced legal studies, School of advanced study university of London, Dec 18 2017) <https://libguides.ials.sas.ac.uk/c.php?g=659237&p=4653448> accessed June 25 2020

Timothy Endicott and Sandra Meredith (eds), OSCOLA Oxford University Standard for the Citation of Legal Authorities (4th, Faculty of Law, University of Oxford, 2006)

Олександра Боженко, Юлія Корян та Марія Федорець (уклад), Міжнародні стилі цитування та посилання в наукових працях (УБА, 2016)

 Головна