MLA (Modern Language Association) style – стиль цитування АСМ (Асоціація сучасних мов).

Рекомендований перелік міжнародних стилів оформлення наукових праць та цитувань

• APA (American Psychological Association) style

• Chicago Manual style

• Harvard style – Cтиль цитування Гарвард

• Стиль Harvard для університету Де Монфорт (De Montfort), Лестер, Великобританія.

• Стиль Harvard для університету Монаша (Monash), Мельбурн, Австралія.

• Стиль Harvard для університету Стаффордшир (Staffordshire), Стоук-он-Трент, Великобританія.

• Vancouver Citation Style

• ACS (American Chemical Society) style

• MLA (Modern Language Association) style

• AIP (American Institute of Physics) style

• IEEE (Institute for Electrical and Electronics Engineers) style

• OSCOLA (Oxford University Standard for the Citation of Legal Authorities) style

• JEL Classification

Стиль MLA є стилем оформлення наукових праць авторів, у тому числі цитувань інших авторів у тексті та оформлення бібліографічних описів у списку літератури. Цей стиль є найбільш розповсюдженим при оформленні праць та при цитуванні джерел в області гуманітарних наук. Був розроблений для використання в англійській філології, для дослідження інших сучасних мов або літератур, включаючи порівняльний аналіз, літературну критику, дослідження засобів масової інформації, культурології, суміжних дисциплін. Цитату за стилем MLA можна оформити як внутрішньотекстове посилання у відповідному місці в тексті. При оформленні цитувань використовується так звана форма Author–Page.

Детальнішу інформацію можна знайти:

MLA Handbook. 8th ed. The Modern Language Association, 2016.

«Citing and referencing: MLA 8th.» Monash University. 4 Mar. 2019. https://guides.lib.monash.edu/citing-referencing/mla8.

«The Complete Guide to MLA & Citations.» Citation MachineTM a Chegg service. 2019 http://www.citationmachine.net/mla/cite-a-website.

Цитування. Загальні положення:

• Обов’язкове цитування:

  • якщо у своїй публікації ви часто згадуєте чиюсь працю:

    • якщо ви безпосередньо цитуєте чиюсь працю;

    • якщо ви перефразуєте когось.

• Цитування оформлюється за допомогою внутрішньотекстового посилання.

• Посилання подається у тексті в круглих дужках всередині цитованого фрагмента або відразу після цитованого фрагмента.

• Внутрішньотекстове посилання складає:

  • прізвище автора або авторів (в порядку їх переліку у фактичній публікації), далі через кому сторінковий інтервал джерела, де було запозичено цитату.

• Сторінковий інтервал слід скорочувати — (с. 226–8).

• При згадуванні прізвища автора джерела у тексті, у дужках позначається сторінковий інтервал

  — (17).

• Якщо прізвище автора не згадується у тексті, у дужках позначають і прізвище автора, і сторінковий інтервал — (Сміт 25).

• Якщо джерело має двох авторів, то обидва прізвища перелічуються — (Сміт і Джонс 4).

• Якщо джерело має більше трьох авторів, то позначається прізвище першого та додається словосполучення «та ін.» — (Jones et al. 53).

• Якщо в одному місці праці цитується декілька джерел, — наприклад, два, — то у дужках, через крапку з комою, позначаються прізвища авторів всіх джерел — (Сміт 81; Джонс 153).

• Якщо цитується декілька джерел одного автора, то у дужках через кому після прізвища позначається заголовок джерела для розрізняння: у лапках прямим шрифтом позначається стаття, курсивом позначається книга — (Сміт, «Спогади про материнство» 75) (Сміт, Надії, що збулися 10).

• Якщо автори мають однакові прізвища, то у посиланнях до прізвища додають ініціали для розрізняння — (Г. Браун 26), (М. Браун 76).

• Якщо автором є організація, то використовують назву організації як автора. Терміни допускається скорочувати. Наприклад, Міністерство стане М-во. Якщо у складі корпоративного автора є декілька адміністративних одиниць, при цитуванні вказують всі назви через кому, скорочуючи їх (Верховна Рада України, Міністерство освіти і науки, Міністерство культури 205).

• При цитуванні передмови або введення після цитованого тексту у дужках слід позначити після прізвища автора, що слова запозичені з передмови або введення — (Посохов, Передмова до довідкового видання «Вчений і бібліографія» 3).

• При відсутності автора у джерела або якщо автор анонім, використовують назву джерела.

• Якщо в джерелі використовуються абзаци або розділи замість сторінок, у посиланнях також слід позначати абзаци або розділи та т.ін. — (абз., розд., гл.)

• При цитуванні чи з посиланням на джерело, яке цитується в другому, вторинному посиланні, слід вказати джерело з довідковими даними вторинного посилання: наприклад, Сміт (цитується у Джонс, 2010). У списку літератури позначається вторинне джерело, з якого була запозичена інформація про первинне джерело. Майте на увазі, що гарною академічною практикою є пошук і використання оригінального джерела, але це не завжди можливо.

  
  

  Приклади оформлення цитат:

  Цитата всередині рядка — фрагмент тексту до 4 рядків, береться в лапки, сторінковий інтервал позначається у круглих дужках. Наприклад:

  Як казкова Аліса, вона «вже настільки звикла до суцільних дивовиж, що коли життя знову пішло своїм звичаєм, воно здалося їй нудним і дурним!» (Керрол 12)

  або

  Як казкова Аліса (Керрол 12), вона «вже настільки звикла до суцільних дивовиж, що коли життя знову пішло своїм звичаєм, воно здалося їй нудним і дурним!»

  або

  Вона, як героїня казки Керрола (12), «… вже настільки звикла до суцільних дивовиж, що коли життя знову пішло своїм звичаєм, воно здалося їй нудним і дурним!»

  Фрагмент віршу до 4 рядків подається в тексті, відокремлюється лапками з обох боків. Рядки вірша відокремлюються один від одного навскісною рискою — слешем. У посиланні замість сторінок слід позначати номери рядків, якщо вони помічені. Слова «рядок» або «рядки» не скорочуються. Наприклад:

  Смуток Мори, про який вона не писала, коли писала про проблеми работоргівлі раніше, був виражений у вірші: «Коли у берегів Африки я повертаю очі, / виникають страхіття найглибшої, самої смертельної провини» (рядок 5).

  Парафраз — переказ тексту автора своїми словами, не береться в лапки:

  У редакційно-видавничому процесі існує кілька етапів редагування (Тимошик 7).

  або

  Тимошик (7 )пропонує поділити редагування на кілька етапів у редакційно-видавничому процесі.

  Блокова цитата — фрагмент тексту більше 4 рядків, не береться в лапки та подається після двокрапок з абзацним відступом для всієї цитати з обох боків. Посилання подається в дужках після кінцевої крапки. Наприклад:

  Others have contradicted this view:

  
  

  Co-presence does not ensure intimate interaction among all group members. Consider large-scale social gatherings in which hundreds or thousands of people gather in a location to perform a ritual or celebrate an event.

  In these instances, participants are able to see the visible manifestation of the group, the physical gathering, yet their ability to make direct, intimate connections with those around them is limited by the sheer magnitude of the assembly. (Purcell 111—2)

  Фрагмент віршу понад 4 рядки подається як блокова цитата. Посилання подається в дужках після кінцевої крапки. Наприклад:

  Judith Wright’s poetry explores the Australian environment:

  
  

  And have we eaten in the heart of the yellow wheat the sullen unforgetting seed of fire?

  And now, set free by the climate of man’s hate, that seed sets time ablaze (14)

  При цитуванні уривку з п’єси слід дотримуватись правил використання блокової цитати. Цитату слід відокремити від тексту, почати з імені персонажу, відокремлюючи ім’я персонажу від його слів та розмістивши його з абзацним відступом від лівого поля. Наприклад:

  
  

  ВОДЯНИК

  
  

  Хто тут бентежить наші тихі води?

  Стидайся, дочко! Водяній царівні танки заводити з чужинцем?! Сором!

  
  

  РУСАЛКА

  
  

  Він, батьку, не чужий. Ти не пізнав? Се ж «Той, що греблі рве»!

  
  

  ВОДЯНИК

  
  

  Та знаю, знаю!

  Нерідний він, хоч водяного роду. Зрадлива і лукава в нього вдача (Пролог).

  
  

  У дужках слід позначити номер розділу та рядків, якщо вони позначені.

  
  

  Впродовж всієї праці використовуються внутрішньотекстові посилання.

  
  

  Загальні вимоги та приклади укладання бібліографічного опису джерела:

• БО містять інформацію необхідну і достатню для ідентифікації та розшуку джерела.

• Після прізвища автора через кому вказують повне перше ім’я автора, якщо воно відомо, та решту ініціалів або всі ініціали.

• Наводяться прізвища двох авторів, якщо джерело має двох авторів. Прізвище та перше ім’я або ініціали другого автора інверсуються. Прізвища авторів поєднуються сполучником «і».

• Наводиться прізвище тільки першого автора, а решта авторів позначається «та ін.» через кому, якщо джерело має від трьох та більше авторів.

• З великої літери наводяться назва книги, статті та слова, які зазвичай починаються з великої літери.

• Назви книг подають курсивом, назви статей або частин документів прямим шрифтом у дужках.

• Назви журналів, книг, з яких запозичені статті та частини книг, подаються курсивом. Назви інституціональних баз даних подаються курсивом.

• Відомості про видання подаються після назви книги — 2 вид.

• Надаються назви видавництв без місця розташування видавництва та через кому рік видання.

• Загальна кількість сторінок у БО не подається.

• Сторінковий інтервал подається для періодичних видань, збірників, тощо.

• Для електронних та онлайн-документів наводиться DOI, якщо він вказаний, або URL (електронна адрес).

  
  

  Схема бібліографічного опису джерела:

  Якщо публікація має:	Перелік авторів у списку посилань
  один автор	Прізвище, Ім’я. Назва книги. Відомості про видання. Видавництво, рік видання.
  два автора	Прізвище, Ім’я та Ім’я Прізвище. «Назва статті або частини документа.» Назва журналу або документа, том, номер, сторінковий інтервал статті або частини. Назва бази даних, URL.

  від трьох та більше авторів	Прізвище, Ім’я, та ін. Назва книги. Відомості про видання. Видавництво, рік видання.
  автор-анонім або невідомий	Назва книги. Видавництво, рік видання.
  організація як автор	Назва організації або декількох організацій. Назва книги. Видавництво, рік видання.

  
  

  Цифровий об’єкт ідентифікації (DOI) та URL-адреса у бібліографічному описанні:

• Ідентифікатор цифрового об’єкта (DOI) є унікальним кодом, і має бути відображеним у посиланні, якщо він доступний.

• Цей літеро-цифровий код, як правило, знаходиться на першій сторінці поряд з іншими елементами, що надані в електронних та друкованих ресурсах.

• Якщо ідентифікатор DOI відсутній, слід надати інформацію про URL адресу.

• В описанні друкованих ресурсів також має відображатися ідентифікатор DOI.

Приклади оформлення бібліографічних описів для списку літератури:

Список літератури. Загальні вимоги:

• Список посилань слід починати з нової сторінки і дати йому назву «Цитовані праці», яку розмістити посередині сторінки.

• Список розміщується за шириною сторінки, відокремлюється від назви вільним рядком.

• Список ненумерований.

• Повні бібліографічні описи джерел у списку розміщують за алфавітом прізвищ авторів або назв.

• Список має висячий відступ і подвійне розташування, де перший рядок кожного бібліографічного опису вирівнюється по лівій межі поля, в той час, як усі наступні рядки розташовуються з відступом вправо. Відступ має бути розміром у 5–7 пробілів або 1,25 см. Ці параметри встановлюються за допомогою текстових редакторів.

• Міжрядковий інтервал — подвійний.

• Імена авторів мають бути наведені повністю, якщо вони відомі.

• Якщо джерело має двох авторів, прізвище та ім’я другого автора інвертуються. Наприклад, Сміт, Адам і Лора Чайлдс.

• Джерела одного автора подаються у списку послідовно за алфавітом назв. Прізвище автора вказують тільки для першого джерела. Для решти джерел прізвище та ім’я автора замінюють трьома дефісами. Наприклад, ---.

• Якщо джерело не має автора, його розміщують у списку в алфавітному порядку за назвою, ігноруючи літери та слова, що позначають артиклі. Наприклад, A, The.

• Якщо не має можливості підтвердити авторство джерела, дату публікації або її авторитетність, розгляньте варіант використання більш авторитетного джерела.

• Для статей з інституційних баз даних обов’язково вказують назви баз даних.

• Якщо джерело не має або не ідентифікує DOI, використовуйте електронну адресу — URL, яку можна побачити в браузері.

• При наявності на титульній сторінці двох видавців, вкажіть ім’я обох через навскісну риску. Наприклад, Фоліо/Золоті сторінки.

• Усі бібліографічні описи в одному списку. Джерела не поділяються за типами.

• Усі джерела зі списку літератури мають бути наведені в тексті.

• Усі джерела, на які є посилання в тексті, також мають бути включені до списку літератури (виключення — неопубліковані матеріали).

• Перевірте правильність відображення основних деталей фактичного джерела — ви підтверджуєте, що ви прочитали джерело, коли ви його наводите.

• Притримуйтесь обраного стилю посилань впродовж усієї публікації.

Приклад:

Цитовані праці:

Australian Theatre Workshop. The Best of the One Act Plays. Edited by Mathew Clausen, Pearson, 2011. Booth, Wayne C., et al. The Craft of Research. 3rd ed., UP of Chicago, 2008.

Metz, Christian. Language and Cinema. Translated by Donna Jean Umiker-Sebeok, Mouton, 1974.

Railton, Diane and Paul Watson. Music Video and the Politics of Representation. Edinburgh UP, 2011. IG Publishing eBook Library, portal.igpublish.com.ezproxy.lib.monash.edu.au/iglibrary/

search/EUPB0000286.html?2.

Tribble, Evelyn B. «Authority, Control, Community.» Margins and Marginality: The Printed Page in Early Modern England, UP of Virginia, 1993, pp. 11–56.

«День відкритих дверей 2019 року.» Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, http://www.npu.edu.ua/ua/oholoshennia/196-zahalnounivesytetski/4781-den- vidkrytykh-dverei-2019-roku. Останній перегляд 1 Лют. 2019.

Кульчицька, Анна Орнамент трипільської культури і українська вишивка XX ст. 2-ге вид., Вид-во Львів. наук. бібліотеки ім. В. Стефаника, 1995.

А також: https://www.youtube.com/watch?v=NV9o2EIYzUo

 Головна