ACS (American Chemical Society) style –
Стиль цитування АХТ (Американське хімічне товариство)

Рекомендований перелік міжнародних стилів оформлення наукових праць та цитувань

• APA (American Psychological Association) style

• Chicago Manual style

• Harvard style – Cтиль цитування Гарвард

• Стиль Harvard для університету Де Монфорт (De Montfort), Лестер, Великобританія.

• Стиль Harvard для університету Монаша (Monash), Мельбурн, Австралія.

• Стиль Harvard для університету Стаффордшир (Staffordshire), Стоук-он-Трент, Великобританія.

• Vancouver Citation Style

• ACS (American Chemical Society) style

• MLA (Modern Language Association) style

• AIP (American Institute of Physics) style

• IEEE (Institute for Electrical and Electronics Engineers) style

• OSCOLA (Oxford University Standard for the Citation of Legal Authorities) style

• JEL Classification

Стиль ACS є стилем оформлення наукових праць авторів, у тому числі цитувань інших авторів у тексті та оформлення бібліографічних описів у списку літератури. Цей стиль був розроблений Американським хімічним товариством для використання в області хімії. Цитату за стилем ACS можна оформити як внутрішньотекстове посилання у відповідному місці в тексті. При оформленні цитувань використовується так звана форма Author–Date або цифра в круглих дужках чи надрядковий цифровий індекс.

Детальнішу інформацію можна знайти:

Coghill, A. M.; Garson, L. R., Eds. The ACS style guide: Effective Communication of Scientific Information,

3rd ed.; American Chemical Society: Washington, DC, 2006.

або

https://libguides.murdoch.edu.au/ACS/home

Побудова цитати (з сайту Університету Альберти, Канада)

Цитування. Загальні положення:

• Цитування оформлюється за допомогою внутрішньотекстового посилання.

• Обов’язкове цитування:

  • якщо у своїй публікації ви часто згадуєте чиюсь працю:

    • якщо ви безпосередньо цитуєте чиюсь працю;

    • якщо ви перефразуєте когось.

• Внутрішньотекстове посилання складає:

  • прізвище автора або авторів (в кількості перших двох), далі через кому рік видання джерела в круглих дужках (автор-дата);

  • порядковий номер курсивом у круглих дужках;

  • надрядковий цифровий індекс, який є порядковим номером джерела у списку;

• Прізвище автора джерела позначається обов’язково — або в тексті, або в дужках. При позначенні в тексті в дужках позначається рік видання після прізвища.

• Посилання автор-дата або порядковий номер курсивом подаються у тексті в круглих дужках відразу після цитованого фрагмента.

• Посилання в вигляді надрядкового цифрового індексу подається у тексті відразу після цитованого фрагмента.

  Приклади оформлення цитат.

  Цитата всередині рядка — фрагмент тексту до 50 слів, береться в лапки:

  Домішка КМЦ амортизує розширення Si і покращує електричний контакт між активним матеріалом та мідним струмовим колектором (Хоменко та ін., 2013).

  або

  Домішка КМЦ амортизує розширення Si і покращує електричний контакт між активним матеріалом та мідним струмовим колектором.5

  або

  Хоменко, Барсуков та Сенік (2010) у своїх дослідах прийшли висновку, що «домішка КМЦ амортизує розширення Si і покращує електричний контакт між активним матеріалом та мідним струмовим колектором».

  або

  Домішка КМЦ амортизує розширення Si і покращує електричний контакт між активним матеріалом та мідним струмовим колектором. (5)

  або

  Хоменко, Барсуков та Сенік5 у своїх дослідах дійшли висновку, що «домішка КМЦ амортизує розширення Si і покращує електричний контакт між активним матеріалом та мідним струмовим колектором».

  Парафраз — переказ тексту автора своїми словами, не береться в лапки:

  У редакційно-видавничому процесі існує кілька етапів редагування. (Тимошик, 2013)

  або

  Тимошик2 пропонує поділити редагування на кілька етапів у редакційно-видавничому процесі.

  або

  Тимошик пропонує поділити редагування на кілька етапів у редакційно-видавничому процесі. (2) Блокова цитата містить понад 50 слів, не береться в лапки, подається з абзацу та відступами з обох боків для всієї цитати:

  
  

  Другие исследователи получили свои результаты.

  Хотя способ очистки галогенидных расплавов методом карбогалогенирования был известен еще с 1965 года, данных, количественно описывающих кинетику этого процесса, до настоящего времени нет. Объяснением этого может служить то, что единственным способом, позволяющим следить за течением процесса в очищаемом расплаве, является измерение потенциометрическим методом равновесной концентрации оксид-ионов, которая может изменяться в очень широких пределах. Использование для этой цели платина-кислородного электрода исключено вследствие растворения в расплаве галогенидов платины, образующихся при контакте галогена с металлом электрода. (Чергинец и др., 2013)

  Окремі випадки внутрішньотекстових посилань:

  
  

  Цитується	Приклади
  Документ 2-х авторів	Рейтер та Ставська9 Рейтер та Ставська (9) Рейтер та Ставська (2015) або (Рейтер та Ставська, 2015)
  Документ з 3-ма та більше авторами	Рейтер та ін.9 Рейтер та ін. (9) Рейтер та ін. (2015) або (Рейтер та ін., 2015)

  Кілька різних джерел	в тексті2,5,8 * в зростаючому порядку без пробілів в тексті (2,5,8) * в зростаючому порядку без пробілів (Коваль та Большаков, 2008; Мельник, 2011; Швець та ін., 2003) * в алфавітному порядку за першим автором
  Кілька документів одного й того ж автора різних років	(Зальцман, 2010, 2014) або Зальцман (2010, 2014) * роки в порядку зростання
  Кілька документів одного й того ж автора одного року	(Knauth, 2005a, 2005b) або Knauth (2005a, 2005b) * малі латинські літери (суфікси) присвоюються в алфавітному порядку назв цитованих документів

  Бібліографічні описи. Загальні вимоги укладання:

• У бібліографічному описі всі області описання подаються через крапку з комою.

• Перелічуються всі автори через крапку з комою без застосування єднального сполучника «та».

• Після прізвища перед ініціалами автора ставиться кома.

• При наявності більше десяти авторів перелічуються перші 10, далі після крапки з комою вказують «та ін.»

• При згадуванні документа в цілому сторінковий інтервал не проставляється.

• При цитуванні або перефразуванні певної інформації з документа у бібліографічному описі слід указати сторінковий інтервал.

• При неодноразовому цитуванні джерела, але з різних сторінок, у бібліографічному описі перелічують номери сторінок, з яких були запозичені цитати.

  Наприклад: с 30, 52, 76 або pp 562–569.

• Назви журналів скорочують за правилами, які можна знайти за посиланнями: англомовні: http://cassi.cas.org/search.jsp

  україномовні: http://dndims.com./upload/files/DSTU_3582_2013.pd

  Перелік періодичних видань Американського Хімічного Товариства з абревіатурою, способом посилань, кількістю томів за 2006 рік.

  

• Назви місяців у датах звернення/публікації скорочують відповідно до мовних правил певної країни.

• Інформація про серію у бібліографічному описі подається за її наявності.

  Приклади наведення окремих областей опису.

  Область вихідних даних.

• Для місця видання слід указувати місто та штат для США або місто та країну для інших країн. Вказувати країну не слід, якщо місто є великим і відомим у світі і його неможливо сплутати з іншими містами.

  Існує абревіатура для позначення країн, наприклад U.K. для Великобританії. При відсутності стандартних скорочень слід вказувати назву країни повністю.

  Birmingham, U.K.	Dordrecht, Netherlands	Princeton, NJ
  Boca Raton, FL	Elmsford, NY	Springfield, IL
  Cambridge, MA	Englewood Cliffs, NJ	Springfield, MA
  Cambridge, U.K.	London	Washington, DC
  Chichester, U.K.	New York

• За правилами, назву видавництва не скорочують, не подають абревіатурою.

  Наприклад:

  American Chemical Society, not Am. Chem. Soc. or ACS

• Виключення мають назви дуже відомих видавництв або назви, створені самими видавництвами.

  Наприклад:

  AIChE or American Institute of Chemical Engineers

  ASTM or American Society for Testing and Materials

• В деяких назвах слова Co., Inc., Publisher and Press не важливі.

  Наприклад:

  Academic Press: New York or Academic: New York

• Розширені імена також можна не використовувати.

  Наприклад:

  John Wiley & Sons or John Wiley or Wiley

• Немає необхідності повторювати у полі видавництва ім’я видавника, що склав і опублікував документ.

  Наприклад:

  CRC Handbook of Chemistry and Physics, 85th ed.; Boca Raton, FL, 2004. Область фізичної характеристики.

• При цитуванні глави/розділу документа краще вказати діапазон сторінок, але прийнятним може бути і номер початкової сторінки.

• Сторінки можуть бути позначеними буквою f (and following — і наступна сторінка).

Приклади позначень:

Бібліографічні описи. Приклади укладання:

Загальні вимоги до укладання списку джерел:

• Список посилань слід розмістити наприкінці документа на окремій сторінці.

• Списку слід надати назву Список посилань, яку розмістити посередині сторінки.

• Список має висячий виступ і подвійне розташування, де перший рядок кожного посилання вирівнюється по лівій межі поля, в той час, як усі наступні рядки розташовуються з відступом вправо. Відступ має бути розміром у 5–7 пробілів або 1,25 см. Ці параметри встановлюються за допомогою текстових редакторів.

• Міжрядковий інтервал — одинарний.

• Список нумерований або абетковий, в залежності від вибору способу оформлення посилань.

• При використанні «автор-дата» для позначення посилань у списку посилань джерела не нумеруються та організовуються в алфавітному порядку за прізвищами авторів і в хронологічному порядку при посиланнях на більш ніж один документ автора.

• При використанні надрядкового цифрового індексу або порядкового номеру курсивом у круглих дужках джерела нумеруються та організовуються в переліку посилань у порядку їх згадування у тексті. Номер зазначається перед бібліографічним описом.

• Документи одного автора різних років — за роком публікації, починаючи з найбільш раннього.

• Документи одного автора одного року публікації — в алфавітному порядку назв з додаванням суфіксу до року публікації.

• Усі джерела зі списку посилань мають бути наведені в тексті.

• Усі посилання, які наведені в тексті, також мають бути включені до списку посилань.

• Перевірте правильність відображення основних деталей фактичного джерела — ви підтверджуєте, що ви прочитали джерело, коли ви його наводите.

• Притримуйтесь обраного стилю посилань упродовж усієї публікації.

Приклад:

Список посилань (в алфавітному порядку):

Bandy, A. R. Ed. The Chemistry of the Atmosphere: Oxidants and Oxidation in the Earth’s Atmosphere; Royal Society of Chemistry: Cambridge, England, 1995.

Haddad, H. A. The Effect of Heavy Metals Cadimium, Chromium and Iron Accumulation in Human Eyes.

Am. J. Anal. Chem. [Online] 2012, 3 (10), 710–713. http://www.scirp.org/journal/ajac/ (accessed

November 16, 2012).

Karuso, P. Rise of the machines. Chemistry in Australia, Mar 2017, pp 18–23.

Khan, J. I.; Kennedy, T. J.; Christian, D. R., Jr. Basic Principles of Forensic Chemistry [Online]; Humana Press: New York, 2012. http://link.springer.com/book/10.1007%2F978-1-59745-437- 7#section=987315&page=4&locus=46 (accessed March 20, 2012).

Kim, Y. H.; Fox, J. L. The Chemistry of Hydrocarbon Ions in the Jovian Ionosphere. Icarus 1994, 112 (2), 310–325.

Logan, J. L.; Rumbaugh, C. E. The Chemistry of Perfume: A Laboratory Course for Nonscience Majors. J.

Chem. Educ. [Online] 2012, 89 (5). Academic Search Complete.

http://www.ebscohost.com/academic/academic-search-complete (accessed November 16, 2012).

Martel, A. E.; Motekaitis, R. J. Coordination Chemistry and Speciation of A1(III) in Aqueous Solution. In Environmental Chemistry and Toxicology of Aluminum; Lewis, T. E., Ed.; CRC Press: Chelsea, MI, 1989; pp 3–18.

Marx, V. Molecular Imaging. Chem. Eng. News 2005, 83 (30), 25–34.

O'Brien, S. C.; Heath, J. R.; Curl, R. F.; Smalley, R. E. Photophysics of Buckminsterfullerene and Other Carbon Cluster Ions. J. Chem. Phys. 1988, 88, 220–230.

Richens, D. T. The Chemistry of Aqua Ions: Synthesis, Structure, and Reactivity: A Tour through the Periodic Table of the Elements; Wiley: New York, 1997.

Smith, J. T. Augustana Campus, University of Alberta, Camrose, AB. Personal communication, 2005. Snyder, S. Unlocking the Potential of Polyphenols, 2013. Columbia Technology Ventures Web site.

http://techventures.columbia.edu/news-and-events/ latest-news/unlocking-potential-polyphenols (accessed Aug 17, 2015).

Stephenson, J. L. Jr.; McLuckey, S. A. Simplification of Product Ion Spectra Derived from Multiply Charged Parent Ions via Ion/Ion Chemistry. Anal. Chem. 1998, 70, 3533–3544.

Список посилань (в порядку посилань в тексті):

1. Hoppert, M. Microscopic Techniques in Biotechnology; Wiley-VCH: Weinheim, 2003; pp 145–158.

2. Klinger, J. Influence of Pretreatment on Sodium Powder. Chem. Mater. 2005, 17, 2755–2768.

3. Ford H. L.; Sclafani R. A.; Degregori J. Cell Cycle Regulatory Cascades. In Cell Cycle and Growth Control: Biomolecular Regulation and Cancer, 2nd ed.; Stein G. S., Pardee A. B., Eds.; Wiley- Liss: Hoboken, NJ, 2004; pp 42–67.

4. Stocker, J. H., Ed. Chemistry and Science Fiction; American Chemical Society: Washington, DC, 1998.

5. Wanless, E. Surface Chemistry. The Science Show, April 5, 2008. ABC Radio National. http://www.abc.net.au/rn/podcast/feeds/science.xml (accessed Apr 24, 2008).

6. Berthod, A.; Ruiz-Angel, M.J.; Carda-Broch, S. Ionic Liquids in Separation Techniques. J. Chromatogr., A 2008, 1184 (1-2), 6–18.

7. Zahardis, J., Petrucci, G. A. The Oleic Acid-ozone Heterogeneous Reaction System: Products, Kinetics, Secondary Chemistry, and Atmospheric Implications of a Model System – A Review. Atmos. Chem. Phys. [Online] 2007, 7 (5), 1237–1274. http://www.atmos-chem-phys.net/7/issue5.html

   (accessed Apr 24, 2008).

8. Caruso, R. A.; Susha, A.; Caruso, F. Multilayered Titania, Silica, and Laponite Nanoparticle Coatings on Polystyrene Collodial Templates and Resulting Inorganic Hollow Spheres. Chem. Mater. 2001, 13, 400–409.

9. Graham Solomons, T. W.; Fryhle, C. B. Organic Chemistry, 9th ed.; John Wiley: Hoboken, NJ, 2008; pp 827-832.

10. Almlof, J.; Gropen, O. Relativistic Effects in Chemistry. In Reviews in Computational Chemistry; Lipkowitz, K. B., Boyd, D. B., Eds.; VCH: New York, 1996; Vol. 8, pp 206–210.

11. American Chemical Society, Committee on Analytical Reagents. Reagent Chemicals: Specifications and Procedures, 10th ed.; Washington, DC, 2006.

12. Standards Australia. Safety in Laboratories: Microbiological Aspects and Containment Facilities; AS/NZS 2243.3:2002; January 9, 2002.

13. Bogdanchikova, N.; Simakov, A.; Smolentseva, E.; Pestryakov, A.; Farias, M. H.; Diaz, J. A.; Tompos, A.; Avalos, M. Stabilization of Catalytically Active Gold Species in Fe-modified Zeolites. Appl. Surf. Sci. [Online] 2008, 254 (13), 4075–4083. ScienceDirect. http://www.sciencedirect.com/

    (accessed Apr 24, 2008).

14. Carey, F. A.; Sundberg, R. J. Advanced Organic Chemistry, 5th ed.; Springer: New York, 2007; Vol. 2, pp 12–15.

15. Saul, B. J. Chemistry Department, Yale University, New Haven, CT. Personal communication, July 2002.

16. IFCC Working Group on Enzymes, Scientific Division. International Federation of Clinical Chemistry: IFCC Methods for Measurement of Catalytic Concentration of Enzymes. Clin. Chim. Acta 1999, 281(1-2), S5–S39.

Список використаної літератури для рекомендації:

1. Проект Закону Кабінету Міністрів України Про освіту. Документ не було опубліковано. [Online]. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58639 (дата звернення Лютий 10, 2016).

2. Coghill, Anne M.; Garson, Lorrin R. Eds; The ACS Style Guide. Effective Communication of Scientific Information, 3th ed. [Online]; American Chemical Society; Oxford University Press: New York; Oxford Washington, DC, 2006. http://www.jlakes.org/config/hpkx/news_category/2017-02- 14/ACS-StyleGuide.pdf (accessed March 20, 2017).

3. Libraries University of Wisconsin-Madison. Chemistry Library. ACS Style Guide. https://www.library.wisc.edu/chemistry/research-help/write-and-cite/acs-style-guide/ (accessed March 26, 2017).

4. Murdoch University. University Library. ACS Style: Sample Reference List.

   http://libguides.murdoch.edu.au/c.php?g=246208&p=1639663 (accessed Nov 7, 2016).

5. The ACS Style Guide. http://pubs.acs.org/series/styleguide (accessed April 24, 2017).

 Головна