МОВОЗНАВЕЦЬ – МИСЛИТЕЛЬ

В історії естетичної думки України й Росії другої половини ХІХ ст. почесне місце займає творча спадщина Олександра Опанасовича Потебні (1835–1891), професора Харківського університету, члена-кореспондента Петербурзької Академії наук.
До 170-річчя від дня народження одного з найвидатніших філологів нашої країни та всього слов’янства присвячена книжково-ілюстративна виставка «Мовознавець-мислитель», яка демонструється в ЦНБ ХНУ імені В.Н. Каразіна. На виставці представлені видання, які відображають надзвичайно широкі й багатогранні наукові інтереси О.О. Потебні. Його увага була звернута на питання лінгвістики, етнографії, народної творчості, теорії літератури. Та перш за все він був лінгвіст, і основні його праці присвячені дослідженню актуальних для свого часу проблем мовознавства. Описова й історична морфологія, порівняльно-історичний синтаксис, діалектологія, етимологія, семасіологія, мова художньої літератури, проблеми загального мовознавства – ось ті сфери лінгвістичної науки, теоретичному піднесенню яких сприяли праці О.О. Потебні, що витримали перевірку часом.
-    О некоторых символах в славянской поэзии. – Харьков: 1860.
-    О связи некоторых представлений в языке. – Воронеж: 1864.
-    О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. – М.: 1865.
-    Из записок по русской грамматике. – Воронеж: 1874.
-    К истории звуков русского языка. – Воронеж: 1876.
-    Малорусская народная песня по списку XVI века. Текст и примечания. – Воронеж: 1877.
-    Из записок по русской грамматике. – Харьков: 1874.
-    «Слово о полку Игореве». Текст и примечания. – Воронеж: 1878.
-    К истории звуков русского языка. Этимологические и другие заметки. – Варшава: 1880.
-    Объяснение малорусских и сродных народных песен. – Варшава: 1883.
-    Мысль и язык. – Харьков: 1892.
-    Из лекций по теории словесности: Басня. Пословица. Поговорка. – Харьков: 1894.
та інш.
Назад